Диптих в трансперсональному ключi

Через хащі очерету, татариння, кушерів правлю човником казковим на таємний острів Мрій...
Мерехтить вогнями беріг. Ароматом орхідей вечір сповнений до краю. Золотий пісок торкнуло
днище. Тихий зойк. Вилазьте, пане!

Зустрічають друзі-ельфи, гноми, лицарі Стола...Йду погрітись до багаття, скуштувать бурштин-вина...

Ось пригубив, повернулась пам'ять тридесят життів. Злегковажив...Важко...Човник всіх не довезе...

***

На кушетці психіатра в прокрустовім ложі фройдівських догм лежить наполохана Донечка. Її непутящий Брат знову десь повіявся в гори на своєму чудернацькому ровері за черговою дозою адреналіну. Мати гарує на астральних полях. А Батько - в трансі.

От же Сімейка...


Рецензии
Тільки не кажіть, що це теж експромт!... :-)

А что, у психиатра обязательно на кушетке лежать?... :wink:

Татьяна Лимонова   13.11.2010 20:30     Заявить о нарушении
У психиатра, практикующего психоанализ it's a must

Валентин Лученко   13.11.2010 22:39   Заявить о нарушении
Так, це не експромт в чистому вигляді, але старий текст був перероблений в стилі експромту,а новий то вже чистий експромт ;-)

Валентин Лученко   14.11.2010 18:31   Заявить о нарушении