марево

Я відчуваю, що в душі – темніє.
Як в надвечір’я тихо йде тепло
І все здається іншим. Чи зумію
Я втримати хоч щось? З вікна втекло
Те відображення, що наче я лишала…
А може то здавалося мені?
Чи я жила, чи просто так топтала
Шляхи перестраждалої землі?
Чи все здавалося? Чи все пощезло?
А ти? Чи ти наснилася мені,
Моя любов? Залишилось закреслить
Два білих кола на моїм вікні.


Рецензии
Доброго дня, Оксано! Чудовий вірш, ліричний, хоча й сумний, навіює настрій, що примушує замислюватися, як тепер жити далі: коли старе вже закінчилося, а нове не почалося... А отже, прийшла пора мріяти. :-)

Братислав Либертус Форум   14.06.2013 20:33     Заявить о нарушении
П.С.: В рядку "Шляхи перестраждалої землі?" пропущена буковка, придивіться.

Щасти Вам!

Братислав Либертус Форум   14.06.2013 20:35   Заявить о нарушении
Дякую, виправила.)) Щиро вдячна за увагу))!

Оксана Роскошная   15.06.2013 17:33   Заявить о нарушении