Що таке Рiздво?

Яке свято найкраще в світі? Більшість відповість – Новий Рік. Мабуть тому, що це свято дитинства. Це свято ялинок у святковому вбранні, із синіми, жовтими, червоними шарами та лампочками гірлянд. Свято цитрусових, які додають йому особливого аромату та кольору. Свято шампанського та довгих промов. І звичайно – подарунків. Новий Рік відкриває двері Різдвяних канікул, і в цей час можна злітати до Єгипту, чи на Мальту. А потім настає Різдво. Якщо ми добре знаємо, що таке Новий Рік, то Різдво – свято для нас нове, хоча йому вже більше 2000 років. І ми не зовсім добре розуміємо, що робити і як поводитись, коли настає Різдво. Пити шампанське? Класти під скатертину часник? Готувати 12 пісних страв і сідати за стіл з першою зіркою?
Різдво – це день народження на землі Бога. В цей день у бідних яслах з’явився на світ маленькій Ісус, щоб принести людям любов. Любов вже існувала і люди знали любов, але вона ще не була законом. Він прийшов, щоб навчити нас любові навіть до ворогів. Він приніс те, заради чого сам загинув на Хресті, щоб закон виповнився і любов перемогла. 
Любов стає християнською, коли одна людина любить іншу, забуваючи про себе, не вимагаючи вдячності, не вимагаючи любові за любов, бо вона "не шукає свого".
Ми покликані любити щиро, а щирість жадає давати, радіє, коли може дати не тільки те, що непотрібне, а й найцінніше – своє серце, думку, саме життя. І все життя – школа любові. Кожного разу, коли між мною і моїм бажанням зробити щось добре, стає моє велике Я, скажу собі: чи вмію я любити так, як любив Він - по-справжньому? І тоді зрозумілим стане, що я ще слабкий, і мені потрібне щось взамін. Що давати і жертвувати я ще не вмію. І цього мені ще довго доведеться вчитись. Кожного разу, коли у відповідь на чужу ненависть, заздрість, нерозуміння я закриваю своє серце і кажу: Ця людина мені чужа, – для мене закрилась тайна любові. Я ще не навчився. Тому що "любов все покриває". 
Любов не знає меж, і вона вимагає нас до кінця. Вимагає жити на межі людяності. В ній згорає все, що не житиме вічно, і залишається чисте і величне, що перетворює людину в Бога.
На Різдво ми даруємо подарунки. Добре, якщо наш подарунок – подарунок любові, коли ми даємо частинку себе, щось, що зігріє душу, наповнить радістю, щастям, нагадає, що ми поряд, ми любимо і цінуємо. Що ніколи не заберемо назад навіть хибною думкою про вдячність.