Він ніколи мені не сказав, що кохає...
Це не треба було, я й без слів все це знаю.
Він мовчав у дощі, він на мене глядів,
Я дивилась у дощ. Він злетіти схотів.
Політати не довго, покорити красу,
Повернутись до мене у дощ, чи в грозу,
Та з долонь втамувати вічну спрагу мою,
І очами сказати про всю ніжність свою.
Він злетів. Полетів дуже-дуже далеко.
Та не зміг повернутись. Загубився так легко...
Він ніколи мені не сказав, що кохає...
Тільки очі його, ось чому я це знаю.
05/2006
Он никогда...
© Copyright: Инна Гавриленко, 2010
Свидетельство о публикации №210111201270
Свидетельство о публикации №210111201270
Рецензии