ukr

      Свічки, поставлені на попіл,
      Уже не гріють.
      Вітри, заморені хандрою,
      Сильніше віють.
      Забута казка про усмішку
      Згубила ролі,
      Та човен, повен хризантем,
      Пливе поволі.
      В кільце сплелося наше пекло
      Рудим барвінком,
      Стіна занурилась у тишу
      З німим відтінком.
      Щось недалеко помирає,
      І я це чую.
      Не починайте все спочатку,
      Бо не вгамую.
                5-6.01.2007


Рецензии