Побажай мого тіла, очей барвінкових. Побажай мого серця, душі і волосся. Побажай усього, що іще не збулося. Та розбий оцей лід, ці химерні окови, що мене так тримають ще міцно в Чужині...
Нині я та й спромігся уголос озватись. Промовляю забуті любовні закляття. Вже бузок розпустився і біле латаття розгорнуло пелюстки, вже годі ховати нашу спрагу кохання, кохання
О, нині у чужиннім краю я тебе заклинаю, викликаю з джерел, із підземного гаю, витинаю на чорному полі червоним: "Мавко рідна, як палко, як ніжно я кохаю тебе, я кохаю...”
Любовне Закляття
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2010
Свидетельство о публикации №210112300929
Свидетельство о публикации №210112300929
Рецензии
Мабуть що так! В основі цього тексту - справжнє любовне заклинання, яке побутувало в Давньому Єгипті...
Ингвар Олафсон 27.11.2010 10:17 Заявить о нарушении
Ингвар Олафсон 27.11.2010 10:17 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.