Дорога це - вiтер
Бо дорога і вітер це -, врешті, одне по суті… Сутінки їх гамують і тихій вечір заколисує втому як дід малечу… і з’являється час озирнутись, повернутись думками додому, де біляве хлоп’ятко з-під печі витягає сувій паперовий, де багато гачечків і літер, де малюнки такі кольорові, де дорога і вітер…
© Copyright: Святослав Синявський, 2010
Свидетельство о публикации №210112901504
Свидетельство о публикации №210112901504
Рецензии
І просто проскурка розкришиться, і просто прийми її губами, і вином запий спокутним. Як вуалехвости, ми живемо, обмежуючи склом свій квазісвіт... Де два на два – і доста, де є абетка, що глаголить “ні”, де запитань розчухана короста рахує світлі плями на стіні,
Шепоче букви - “а”, “б”, “в” і далі, безсонь втискає вощену печать, де дивні молитви – немов педалі велосипеда - стрімко пролетять, прокрутяться – і щось таки накрутять, якесь химерне плетиво доріг...
- Ти пам”ятаєш, в чорній каламуті Тобі я дарувала білий сніг?
- Так, перший сніг. Солодкий, ніби вата! Смішний, як новорічне конфетті...
...В акваріумі крутяться завзято китайські рибки світло-золоті,
Між склом і склом, між мушлями і раєм, аз, буки, віди...І мете юга...
А син з абетки по складах читає: “Пли-ви у мо-ре, риб-ко до-ро-га....”
Ганна Осадко 30.11.2010 13:00 • Заявить о нарушении
Шепоче букви - “а”, “б”, “в” і далі, безсонь втискає вощену печать, де дивні молитви – немов педалі велосипеда - стрімко пролетять, прокрутяться – і щось таки накрутять, якесь химерне плетиво доріг...
- Ти пам”ятаєш, в чорній каламуті Тобі я дарувала білий сніг?
- Так, перший сніг. Солодкий, ніби вата! Смішний, як новорічне конфетті...
...В акваріумі крутяться завзято китайські рибки світло-золоті,
Між склом і склом, між мушлями і раєм, аз, буки, віди...І мете юга...
А син з абетки по складах читає: “Пли-ви у мо-ре, риб-ко до-ро-га....”
Ганна Осадко 30.11.2010 13:00 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.