Падающая

Как вам башня?
Гул вселенский,
и не страшно,
только мерзко.

В ритме гулком
нарастая
над проулком
тая, злая...

Так прозрачна,
невесома,
бездной злачна,
в сон несома.

Осторожна,
и качаясь,
в звон острожный
превращаясь.

В миф кандальный,
в запах бреда,
инфернальная
беседа.

Лифт уносит
на прощанье.
Сердце просит
покаянья.

Подаяния
в тумане,
сон, зиянье,
башня манит...

3 декабря 2010 г.


Рецензии