СонеТЫ

ВТЕЧА

1. ПОЧАТОК

Втекти з тобою так хотілося... Та видно
світ на ловитву випустив нових хортів,
і степ лежить на виворіт, і сто чортів,
і полудениць сто позірно і овидно

чатують на крота, голубку, ящерицю
Я вже не встиг, чи може ще не втік?
Стою. Невидимий у колі... У котрий бік
рушать? Задача... Ось. Намацав крицю -

як вуж холодна і швидка як блискавиця
замінить ладанку і пляшечку водиці
у час урочий,вирішальний цей

зі мною сто життів повернутих до тями,
зі мною сто порогів на краю до ями
і двійко всеблагих, смарагдових очей...

2. КРОК ЗРОБЛЕНО

І двійко всеблагих, смарагдових очей
щоночі в келії з'являються моїй...
Запалюю свічу і дістаю сувій
Читаємо удвох допоки запече

вогонь, що лише вчора за Марсом тьмяно блимав
тоді зніму сутану і викину клобук
і чуба випущу ...дістану з сіней лук
віддамся волі...і стріли проведу очима

і вилечу в вікно...Посрібленим волоссям
над оковидом слід залишу...Повелося
таким от робом з'являтися в країні цій

Ну що ж хай посполиті думають, що знову
у небі перелесник діє ,чи може супернова
хай думають...гайда зі мною у політ...мерщій...

...............................

©2004 Ingvar Olaffson