Хоч болять тобі крила, Янголе, хоч кривавиться піт на чолі: Ян Ґолем збісився, а отже до Міста просимо! Стань же Війська нашого начолі!
Про Симона-Петра знаємо, про Савла-Павла також. Кожну стежину покажемо, кожне кубло. Заворож і поклади на чоло тавро йому. Ґолем впаде, ми віримо, купою глини на стертий брук.
Янголе любий, віримо тільки Тобі! Уповаємо лиш на Тебе та Твої крила зболені...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.