Бо менi бракуe волi

Надежда Доценко
З горем сплю і прокидаюсь,
То грішу та знову каюсь,
Бачу світлі кольори,
Але знову темні сни!
Заплітаю в коси стрічку,
Дивлюсь в небо, наче в річку,
В ньому зорі не прозорі,
Бо мені бракує волі...
Топчуть люди мою душу,
Але жити далі мушу,
Бо любові мало в світі,
Де не глянь, одне лиш сміття!
З горем сплю і прокидаюсь,
Йду вперед та повертаюсь,
Не знаходжу в світі долі,
Бо мені бракує волі...

04.02.2008.


© Copyright: Надежда Доценко, 2010
Свидетельство о публикации №210120800963
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Надежда Доценко
Рецензии
Написать рецензию
Дівчисько, у заголовку треба писати агліцьку (і,е). Тоди вони не згинуть.
Вірш гарний!

Николай Иваненко   21.12.2010 00:32   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Надежда Доценко