Гордості ніц! Нема та й не треба! Лише безсилля. Тупе невимовне безсилля. Знаєш, це - незносимо жити, тамуючи в грудях кохання. Жити частинами, тими, що вимерли. Прагнуть до тебе знову і знов...
Живу чи вдаю, віддавши в нікуди стільки ніжності... Не тої, що квітне, а тої , що вицвіла і в руслі змертвілім повільно тече...
Повір, я старалась, але ж неможливо, немислимо пробитись крізь хмарища снів, суховій. Змертвілі ці урвища-стіни, ці виступи-вікна вбивають повільно. Здається, що світ мій завмер чи помер...
Кому це потрібно, коханий_на_відстані? Їй чи тобі?
Гордiсть та упередженiсть
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2010
Свидетельство о публикации №210121001116
Свидетельство о публикации №210121001116
Рецензии
Стосовно зауваження попереднього рецензента "жінки так не мислять..." -
дуже упереджене твердження.
Я жінка, мені ці образи близькі.
І зрозумілі...
В мене вже потреба: перед сном ковток олафсоновської поезії
:-)))
Брия Пишущая 25.02.2011 23:17 • Заявить о нарушении
дуже упереджене твердження.
Я жінка, мені ці образи близькі.
І зрозумілі...
В мене вже потреба: перед сном ковток олафсоновської поезії
:-)))
Брия Пишущая 25.02.2011 23:17 • Заявить о нарушении
Дякую, то пані Таня, пожартувала...
:-)
Жінки - різні, як і чоловіки...
Ингвар Олафсон 26.02.2011 16:48 Заявить о нарушении
:-)
Жінки - різні, як і чоловіки...
Ингвар Олафсон 26.02.2011 16:48 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.