Повні по вінця чари, повні тобою сни… Київ – німа почвара – спатиме до весни… Липне до ніг багнюка - не перейти зими. Просто візьми на руки. Просто собі візьми - дивну, смішну, грайливу… Тихо цілуй в чоло… Хай до весни забуду все, що тоді було… Білі високі гори. Відблиск чужих вікон… Горечко моє, горе, мій нереальний клон…
…В чорне глибоке море падаю в дивних снах… Будь мені – наче човен, відговори мій страх... Тільки слова, як сливи, сипляться за поріг… Дай тобі, Боже, сили, мій віртуальний гріх…
15.08.2007
Зимове замовляння для нього
© Copyright: Ганна Осадко, 2010
Свидетельство о публикации №210121001136
Свидетельство о публикации №210121001136
Рецензии
Ганнусю, так добре, що навіть не має слів...
тільки все тріпотить всередині.
Брия Пишущая 05.02.2011 20:30 • Заявить о нарушении
тільки все тріпотить всередині.
Брия Пишущая 05.02.2011 20:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.