Хто був малим, той має пам’ятати: ведмедика, колиску, маму, тата, їх голоси притлумлені крізь занавіску. Та оксамитову кімнату надвечір. Та берези кіску, що заглядає у вікно разом із місяцем щербатим. Та сонця схід, та зайчики на килимку,
на капцях біля теплої лежанки... Саночки, що летять згори прямісінько до хати, через суниці, вкриті снігом...
Хто був по-справжньому малим, той має пам’ятати...
Cпогади
© Copyright: Святослав Синявський, 2010
Свидетельство о публикации №210121001381
Свидетельство о публикации №210121001381
Рецензии