Так зимно,
так тужно,
так гірко
Гірляндами зорі
звисають
Самотність мою
хто розрає?
Ранковий туман,
чи Зоря вечорова?
Рови риють хвилі,
виймають породу
Роки для них дні
і не більше
Білява красуне,
країно північна
нічого від тебе
мені не потрібно...
Так зимно,
так тужно,
так гірко
Так зимно...
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2010
Свидетельство о публикации №210121000681
Свидетельство о публикации №210121000681
Рецензии
...Так час піском між пальцями тече, так Бог кладе правицю на плече, так Фенікс помирає ще і ще, щоб жити. Бархани тиші та декор століть, де вічне і не вічне відболить, де жовтень – мить, і ми у ньому – мить, і вітер. Щоб вірити, і вкутавшись у сни, мов лялечка, чекати до весни, коли яскравий квітень навісний відпустить… І голос… Ні, не голос – тільки звук - він уночі проквилить, як малюк, шукаючи м’яких і теплих рук матусі…
... Він поведе, він приведе у сад, Слова впадуть під ноги. Листопад закрутить фрази. Час піде назад – і стане… І ми прозорі, вічно молоді, у тих садах зостанемось тоді, де чорні води. Кола по воді. Осанна.
Ганна Осадко 10.12.2010 17:56 • Заявить о нарушении
... Він поведе, він приведе у сад, Слова впадуть під ноги. Листопад закрутить фрази. Час піде назад – і стане… І ми прозорі, вічно молоді, у тих садах зостанемось тоді, де чорні води. Кола по воді. Осанна.
Ганна Осадко 10.12.2010 17:56 • Заявить о нарушении