У тенета попала муха. Заплуталась в кучерявім волоссі. Досі те дзижчання тендітних крилець накладається на ультразвук побутових приладів, дещицю якого я чую...
Закарбовані в рисах вилиць, у шляхетній лінії вуст варяжських мої мандри життями чужими, а може своїми...
Тож дзижчать у мені ті крильця та ламають межу між світами їх занадто тендітні звуки. І хапають за поли руки, з яких годував голубів я на Plazza de'l Mare у якомусь з життів. І не відаю вже і не знаю чи майбутнє було то чи може минуле...
Все поснуло в мені сьогодні. І любов не згасима і кохання його найправдешніша половина. І так порожньо нині мені та пусто як тій хустці празничній, яку залишили на столі у хатині, що зветься відтоді пустка...
Машина Часу. Сумно...
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210121700668
Свидетельство о публикации №210121700668
Рецензии
Красиво и глубоко...
"І хапають за поли руки, з яких годував голубів я на Plazza de'l Mare у якомусь з життів" - очень красиво!
Валентин, с наступающим Вас Светлым Праздником! Радости Вам и Любви в сердце!!!
Алла Ребенко 23.04.2011 11:03 • Заявить о нарушении
"І хапають за поли руки, з яких годував голубів я на Plazza de'l Mare у якомусь з життів" - очень красиво!
Валентин, с наступающим Вас Светлым Праздником! Радости Вам и Любви в сердце!!!
Алла Ребенко 23.04.2011 11:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.