Казка про тiтоньку кухню

Жила-була тітонька Кухня. Не справжня велика, а маленька іграшкова. Хазяйнувала на ній Уляна. Кожного ранку дівчинка готувала для ляльок щось смачненьке: то квітковий пиріг спече, то фруктовий суп наварить... Хоча невеличка, а вже господиня!
Тітонька Кухня дуже пишалася маленькою хазяєчкою. Особливо раділа, коли дівчинці вдавалося приготувати нову страву.
- Хороша буде господиня, - вихваляла Улянку перед своєю подружкою Люстрою.
- Не розумію, чому ти радієш, - сказала та. – Дівчинка підросте й забуде про тебе.
Замислилася Кухня. У неї навіть фарба потьмяніла.
- Неправда! Уляна не така! – сказала згодом.
Тут заговорив Стіл. Він багато років прожив на світі й чимало побачив.
- Люстра права: діти рідко пам’ятають про свої іграшки.
Тітонька Кухня заплакала, з її маленького краника почали крапати слізки…
- На жаль, таке життя, -  зітхнув Стіл. – Усі ми колись підемо в країну Забуття…
Наступного ранку Улянка знову почала куховарити. Налила в каструльку водички, насипала цукру… І, поглянувши на свою улюблену Кухню, запитала:
- Ти чому сьогодні така сумна?
Не хотілося добрій Кухні засмучувати дівчинку, та Уляна наполягала:
- Поділися. Розкажи, що трапилося.
Тоді Кухня переповіла розмову з Люстрою та Столом.
Улянка лагідно усміхнулася:
- Не переймайся. Коли я виросту, то в мене теж будуть дітки. Ти зможеш вчити готувати мою донечку.
-І правда! – зраділа тітонька Кухня.
Чимало страв вона приготувала разом з Уляною, а коли дівчинка пішла до школи, переїхала жити в коробку.
Минуло багато років... Дівчинка Уляна стала гарною, молодою жінкою. У неї народилися дітки. Одного дня доросла Уляна зняла з полички картонну коробку й вийняла іграшкову кухню:
- Це тобі, доню, - простягнула Іринці.
- Тітонька Кухня! – захоплено вигукнула дівчинка.
Малеча стільки чула про цю чарівну іграшку!
Уляна усміхнулася:
- Біжи, грайся.
З тих пір щодня Іринка куховарила. В іграшкових каструльках варилися борщі й супи, а в маленьких тарілочках вимішувалися різноманітні салати.
Ось так Уляна дотрималася обіцянки: тітонька Кухня вчила готувати її донечку. Пізніше, коли Іринка підросла, чарівна іграшка зайняла почесне місце на поличці. Але, якщо ще хтось захоче навчитися готувати, добра тітонька Кухня не відмовить, адже в її пам’яті зібрано чимало смачних рецептів.


 
2010