Візьму твій дощ. Він проситься в долоні. У лоні неба літепла багато. Його внесемо ночвами у хату. Тебе купати буду. Хай солоні, солодкі і гіркі інґрiдієнти дощу і тіла перетворяться в амріту...
Горіти будем разом, моя дивна Леле. Легеньким порухом зітхання вітру займеться ватра. Привітає Мітру наш сад камінний і його оселя. Солодкі і гіркі інґрiдієнти вогню і тіла перетворяться в амріту, зігріту подихом твоїм, Кохана...
©2003 Ingvar Olaffson
Ingridients
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2010
Свидетельство о публикации №210122101418
Свидетельство о публикации №210122101418
Рецензии
Отакий поетичний вірш з такою серйозною назвою!... :-))
Татьяна Лимонова 21.12.2010 22:39 • Заявить о нарушении
Татьяна Лимонова 21.12.2010 22:39 • Заявить о нарушении
Тобто поетичність а-пріорі означає несерйозність? ;-)
Ингвар Олафсон 23.12.2010 10:28 Заявить о нарушении
Ингвар Олафсон 23.12.2010 10:28 Заявить о нарушении