Золото саду по вінця наповнило душу. Сяду спочить під айвою. Воїном світла себе уявлю на хвилину. Згине триклятая тінь над Країною Сонця. Сон цей маровий, що п’ялиться з синіх екранів ранить вар'ятів нехай, що посіли на пагорбах владу... Мудрій людині воно ні до чого...
.....
Грається Майя цим світом манірно. Нірку пантрує пухнастий котисько-гравець. Хтось, кому ім'я Ніхто в казино вже поставив на чорне. Гра небезпечна - на коні країна...
.......
Листя кружляє, кружляє, кружляє дервішем дивним у зморенім парку. Парко сьогодні, весна повернулася наче. Сохлий листок на вербі тріпотить в марнім бажанні дожити до квітня...
©2004 - 2010 Ingvar Olaffson
Золото саду
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2010
Свидетельство о публикации №210122300489
Свидетельство о публикации №210122300489
Рецензии
"Мудрій людині воно ні до чого..." :-)
"Сохлий листок на вербі тріпотить в марнім бажанні дожити до квітня..." :-)
Квітень - то гарно. :-) Як Ваша поезія, пане. :-)
Татьяна Лимонова 23.12.2010 20:05 • Заявить о нарушении
"Сохлий листок на вербі тріпотить в марнім бажанні дожити до квітня..." :-)
Квітень - то гарно. :-) Як Ваша поезія, пане. :-)
Татьяна Лимонова 23.12.2010 20:05 • Заявить о нарушении