Доля

Спалене спекою листя пісню тужливу співає... Осінь вкривається тюлем срібних перлинок. Все поривається, рушить. Птахи вцілілі і люди вчорашні марно у Вирій шукають дорогу...

Вирвати з серця тугу важко в цю пору, важко. Міцно вона тримає душу тендітну в схроні. Коні у чвал пустились  з кручі на оболоню.

Випусти, Серце, Птаха. Тільки не бійся! Нумо!!! Сяде тобі в долоні і заспіває пісню. Ти її слухай, Мила, то твоя доля, доля...


©2004-2010 Ingvar Olaffson


Рецензии
Уж давно зима на дворе!
В Вашем сердце - Осень... :-))

Татьяна Лимонова   23.12.2010 20:06     Заявить о нарушении
У сердца свой календарь...

Ингвар Олафсон   24.12.2010 17:23   Заявить о нарушении