Просоння

1.
Шурхоче листям, шарудить на стежці білкою осінній ранок...
Ковточком кави розпочну щоденне споглядання пастелі світу.
Крізь затуманене вікно духмяний дим сигари лоскоче спогади,бадьорить думку.
З усіх шпарин потоком ллються почуття, передчуття, надбачення...
ПОБАЧЕННЯ як не вживу, то в Інтернеті...
Сорока прилетіла в сад. То вже, напевно, отримаю листа від милої, найкращої під Небом жінки...
 
2.
Краплина роси віддзеркалює небо, синю безодню...
Кружляє листя. Кружляє махаон останній в цьому році над прірвою...
Як в’ється одинак в потоках теплого повітря.

Роки як день минають. Життя в пісок сочиться та залишається в тобі на завше там, на споді...

3.
Зоря упала. Закотилася в траву. Не відшукати втрачену надію...

4.
Ти з піни вийшла. Пахнеш молоком, небесним цвітом. Тобі лиш день від роду...
В кількасот століть твоїх очей бездонність про вічність промовляє.
Слухаю, затамувавши подих...

5.
Гіркий шоколад ця прогулянка містом. Сумно одному
Вдома чекають котисько та чорний папуга, пугач в сусіднім гаю, білка на гілці горіха...
Втіха на старість любити так світ...

6.
Золото парків cтрумує над бруком, kрихтами райдуги падає в став та в його очерети...

7.
Кава надворі у Вічному Місті. Диво так поряд. За столиком, біля фонтану


©2004 - 2010 Ingvar Olaffson