4. Зародження села

          Населений пункт Нива Трудова виник у 1926 році (за переказами старих жителів, які поселились в ньому із самого початку).

          Скрутними для Росії були часи початку ХХ століття. По країні гуляв голодомор. Дуже важко було жити і в Україні. Тому в 1910 році багато українців в пошуках кращого життя виїхало в Північну Америку і в Канаду. Важко  було залишати свої оселі. Серед емігрантів були і жителі нашого району.  Хоча народ боявся голосно говорити про еміграцію до Канади, щоб за те не покарали, можливість набути даром 160 акрів (40 га) землі, а ще й 10 доларів на початок, - беручи до уваги, що клімат Канади небагато різнився від клімату в Україні, - промовляли на користь еміграції. Внаслідок того кількість емігрантів до Канади зростала з року в рік. Там в далекій Канаді їх зустріли великі міста, де багато людей, багато машин,  все не так , як в холодній і голодній українській оселі. Капіталістичний світ був ситим і багатим. Закружляли голови у емігрантів від хмарочосів. Вони на чужині … Детройт, Бостон, Отава, Вінніпег, Торонто., Монреаль.  Міста були чужими і  байдужими. Українські поселенці у степових провінціях — це в основному хлібороби. Завдяки цим поселенцям у степових провінціях з’явилася низка українських топографічних назв таких самих, як і в  Україні: Київ, Львів, Україна, Шевченко, Запоріжжя … Слід підкреслити, що канадський уряд не тільки був радий українським емігрантам, він навіть давав субсидії.  Важкою працею, витривалістю і вірою в краще майбутнє для своїх дітей поборювали неприхильне ставлення до себе місцевого населення. Коли ж вони довідалися, що уряд не побудує шкіл для їхніх дітей, вони створили свої власні школи у багатьох місцевостях. За оцінками канадських істориків, до 40% земель канадського заходу освоєні саме українцями. Але це не  Україна. Безробіття. Важкі умови праці. Вони були чужими і цій країні. Земляки почали міркувати, як повернутися  на свої землі, в рідну Україну. В Україні теж не кращі були часи. Імперіалістична війна, криза, але всі вірили і надіялися на краще. Українці вирішили мати свою ниву, на якій самі будуть трудитись.

          В квітні місяці 1923 року українці за свої кошти придбали деякий сільськогосподарський інвентар  і приїхали на Україну комуною. Вони поселились в Апостолівському районі,  в селі  Володимирівка в будинок багатого економа Шефера. В 1924 році комуна «Нива Трудова» об'єдналась з іншою комуною, яка теж приїхала з Америки і поселилась в селі Козацьке Бериславського району  Херсонської області, де жив раніше князь Трубецький. Проіснували два роки, згодом ці дві комуни не поладили і вирішили розділитися. В емігрантів була техніка: автомобіль  «Форд»,  два трактора  «Кейз»,  чотири снопов’язалки, сівалка, а також три пари коней, дві корови та ін. Серед них була сім'я  Максименків  (дочка його  Івка  Олена  Тимофіївна, померла в 2002 році), а Кривоконь (Максименко) Марія  Тимофіївна нині живе в селів Нива Трудова, має 96 років від роду. Багато пам’ятає та розповідає.