5. Весна 1926 року
Працювали добросовісно, з ранку до вечора, безкоштовно, харчувалися теж безкоштовно. На території сучасного току було тоді викопано багато ямок, закопано стовбці і зроблено довгий дерев'яний стіл, за яким і поміщалися усі члени комуни за сніданком, обідом та вечерею. Ледарів в комуні не було, всі працювали добре. До комуни записували молодь до 30 років (в основному комсомольців). У роки голоду 1932-1933рр. на Україні вимерло багато люду, а в комуні зберегли людей, хоч було дуже важко. Годували людей добре (згадують старожили): давали молоко кип'ячене з хлібом, каші, сухі овочі. Після землянок в першу чергу було збудовано клуню, їдальню, баню, школу (1928 р.), а потім магазин, пошту, сільську раду. Про це згадувала Івка Олена Тимофіївна та зараз розповідає Марія Тимофіївна.
Комуна Нива Трудова - найзразковіша в районі - з початком суцільної колективізації легко перебудувалася на нові рейки: у 1935-му на її основі виник колгосп імені Димитрова, село ж зберегло свою назву. Першим головою колгоспу був Кривоконь Кіндрат Семенович, після нього – Дармостук Леонід Іванович
(в роки війни), після війни – Дашко Павло Федорович.
Свидетельство о публикации №210122600565
Прошёл тогда по всей стране.
И только жаль людей,
Что не смогли от голода спастись...
Понравилось!
Зелёная!
Варлаам Бузыкин 11.01.2024 16:12 Заявить о нарушении
наверное
хотя я тоже читаю на белорусском
понятно
Олег Устинов 11.01.2024 19:28 Заявить о нарушении