Ноктюрн

Лоно зоряне cипле дощі-зорепади щоночі. Що воно хоче сказати, що нам пророче? Отче, скажи...
.......................
Місто вморене у туманах заплуталось, у курищах зіпрілого листя. Дощ не змиває утому,вітер свище, полотно прапорів полоще. Барви їх стікають додолу та біжать струмками до площі. А на ратуші стяг вже білий, як туман, що ковтає Місто. Єзусе Хрістос, Матко Боска, ми забули як вам молитись. Розкажіть нам як в світі жити поки ми тут не повбивались...
...........................
На ослоні вмостився місяць. На столі молитовник, перо, чорнило... Мило, хороше, любо...
За стіною кохана-згуба грає на срібних струнах лютні нажний ноктюрн любові...

©2004-2010 Ingvar Olaffson


Рецензии
Чудово
сподобалось
буду ще читати
вас з новим роком
з пов. Олег

Олег Устинов   29.12.2010 21:16     Заявить о нарушении
Дякую, пане Олеже! Зворушений Вашою оцінкою мого тексту! Всіляких гараздів Вам у Новому Році!!!

Ингвар Олафсон   30.12.2010 13:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.