Суггестопедия и Другие методы UA

(перевод на русский здесь http://www.proza.ru/2011/02/18/752 )    

         Огляд деяких інтенсивних методів вивчення іноземних мов
 

Всі хто, хоч колись вивчав іноземні мови, мабуть мріяли про те, щоб це навчання було швидким, не таким болісним та формувало комплексу меншовартості щодо вивчення мов. Хотілося б познайомити читачів з методами, які розроблялися у різні періоди 20 століття і в основі яких лежать ті чи інші методи використання прихованих ресурсів нашої психіки. Взагалі то всі методи інтенсифікації вивчення мов зводяться до двох груп.

До першої групи входять методи, метою яких є маніпуляція з матеріалом, який треба вивчати, його компоновкою, відбором першочергових лексичних та граматичних одиниць, які потрібно засвоїти за відведений час та збільшення кількості занять а певних часових проміжках. Наприклад, якщо відвести на навчання не вісім а вісімнадцять академічних годин на тиждень, то вже одне це інтенсифікує процес навчання.

До другої групи входять методики, в основі яких лежить феномени надзапамятання та інтенсифікації засвоєння мовних інформаційних масивів шляхом апеляції до психічних ресурсів, які зазвичай не використовуються.

                Ця стаття присвячена розгляду другої групи методів.

Сугестопедія

 

Метод інтенсивного навчання сугестопедія розроблений болгарським ученим Ґеорґі Лозановим і його послідовниками в п’ятдесяті-сімдесяті роки минулого століття. Слово сугестія, або навіювання, походить від латів. suggestum, що означає нашіптувати, вселяти. Написавши фундаментальну працю, яка вийшла в Софії в 1967 році у вигляді монографії професор Лозанов увів до наукового обігу слова сугестопедія та сугестологія.

Сугестологія - наука про навіювання, сугестопедія - її застосування в педагогіці. Інформація ззовні може проникати у внутрішній світ особи, за словами Ґ. Лозанова, по двох каналах - свідомому і неусвідомлюваному. Сферу неусвідомлюваного можна розглядатися як джерело «резервних можливостей психіки». Використовувати ці резерви особистості й покликаний сугестопедичний напрям в педагогіці та психології.

Вивчаючи можливості використання гіпнозу та навіювання в педагогічному процесі, особливо для навчання іноземних мов Ґеорґі Лозанов відкрив феномен гіпермнезії, тобто суперзапам’ятання інформації, яка вводиться на початковій фазі гіпнотичного сну. Це явище стало основою методу, який запропонував вчений.

Крім того формули навіювання, направлені на активізацію творчості учнів на їх активність в здобуванні знань, а також проведення занять на позитивного психоемоційному  сприяли швидкому засвоєнні інформації. Слід сказати, що в Болгарії було підготовлену цілу плеяду викладачів та вихователів, які працюючи в кількох експериментальних гімназіях довели світові ефективність методу Ґеорґі Лозанова, особливо в царині вивчення іноземних мов. Завдяки тому, що метод сугестопедії сприяє значному збільшенню об’єму засвоюваного матеріалу за одиницю часу, формуванню міцних мовних навичок та умінь і здатності включатися в різні ситуації спілкування він став швидко поширився в світі. Особливо його активно стали використовувати в закритих мовних школах для підготовки військових перекладачів в США та Радянському Союзі.

В дев’яності роки минулого століття після падіння Залізних Воріт американці здобули право на комерційне використання методу Лозанова, випускаючи курси навчання іноземним мовам на аудіо носіях, в яких використовувалися деякі напрацювання школи Ґеорґі Лозанова.

 
Релаксопедія

 

Як певна альтернатива сугестопедії в СРСР ба базі Пермського педінституту зусиллями професора Щварца стали експериментально вивчати можливості використання методів м’язової та психічної релаксації в учбовому процесі. Згодом було розроблено метод навчання та виховання, який отримав назву релаксопедія. Отже,  релаксопедія  це - комплекс дидактичних прийомів, що передбачають використання в навчально-виховному процесі релаксації, тобто психічного і фізичного розслаблення, що викликається так званим педагогічним навіюванням. Експерименти, проведені релаксопедичною лабораторією Пермського педагогічного інституту, показали, що в стані релаксації учні можуть засвоїти значний об’єм інформації за одиницю часу, при цьому відбувається активізація розумової діяльності. Також значних результатів в лабораторії досягнуто в корекції поведінки схильних до правопорушень підлітків. На думку ряду дослідників, релаксопедія не є засобом, що може замінити традиційні методи навчання, проте вона може служити одним з прийомів інтенсифікації занять. Найбільшою перешкодою до широкого поширення методів релаксопедії є складність у підготовці фахівців, яких окрім суто педагогічних та фахових знань потрібно передати знання з теорії та практики використання методів навіювання та технології управління станом учнів. До того ж збільшується вартість підготовки до навчального процесу приміщень, у яких проводяться заняття. Якщо додати, що зростає вартість технічного забезпечення навчального процесу, то стане зрозумілим чому в Радянському Союзі метод не вийшов за рамки релаксопеличної лабораторії Пермського педінституту.

 

Сугестокібернетичний метод.

 

Метод який ставив собі на меті розробити процес навчання іноземним мовами, в якому роль викладача зводилася б до функцій інструктора-організатора учбового процесу був розроблений В.В. Петрусинським в 70-80-і рр. минулого століття. В основі методу лежать надшвидкісне пред’явлення стимульного матеріалу за допомогою стробоскопів або кіноапаратів з прискореним рухом візуального ряду, який неможливо фіксувати на рівні свідомості, перед полем зору учня на фоні глибокої м’язової та психічної релаксації. Що цікаво, введення в змінений стан свідомості в методі Петрусинського є також технологічним. Тексти сеансу релаксації начитувалися та записувалися заздалегідь досвідченими сугестологами і підкладалися під відеоряд, що максимально сприяв релаксації.

 Учбовий матеріал в сугестокібернетичному методі пред’являється великими порціями для цілісного сприйняття під час сеансу, який повторюється в різні дні занять. Метод дозволяє автоматизувати подання лексики та граматичні моделі для навчання початківців за обмежений відрізок часу. Нажаль подальше використання методу в розібраному стані, в курсах навчання за допомогою 25-кадру, дискредитувало його, позбавивши його під такою назвою будь-яких серйозних перспектив.


Ритмопедія

 

Ритмопедія належить до методів, що забезпечують інтенсифікацію процесу запам’ятовування на основі створення сприятливих умов для роботи механізмів пам’яті. Метод був розроблений в Кишинівському університеті професором Бурденюком у 1981 році та був упроваджений на заняттях по вивченню іноземних мовах у ряді вузів СРСР.

Ритмопедія є методикою введення іншомовної інформації, її закріплення і активізації з використанням ритмостимулювання в процесі групового спілкування. Ритмостимуляція розглядається розробниками методу як дія на психіку людини монотонними низькочастотними імпульсами звуку, світла, кольору через слухові, зорові і тактильні (дотикові) аналізатори. Це сприяє створенню сприятливих умов для роботи механізмів пам’яті і довготривалого зберігання учбового матеріалу в об’ємі, що перевищує в 2-3 рази існуючі норми.

Експериментально доведено, що запам’ятовування матеріалу, що вводиться, у вигляді фраз складає в середньому 85%. Відтермінована перевірка (через 1,5 роки) показала міцність зберігання інформації.

 

Ритмопедія рекомендується при необхідності введення великого об’єму інформації, що вимагає довільного запам’ятовування. Учбові матеріали і технічна апаратура демонструвалися авторами на Ляйпцигській міжнародній ярмарці в 1982 році, викликавши великий інтерес відвідувачів та фахівців з викладання іноземних мов.


Гіпнопедія

 

Гіпнопедія (навчання під час сну) була популярною в 1960-70-х рр. Суть її полягає в тому, що учневі пропонується під час сну прослуховувати матеріал, що вводиться за допомогою магнітофонного запису. Був сконструйований на той час революційний пристрій, який дозволяв годинами прокручувати магнітну стрічку без зупинки. Учні з навушниками спали в спеціальних приміщеннях в які подавалася фонограми. В основі методу лежить гіпотеза, що в період неспання учень впізнає лексичні та граматичні одиниці, які він прослуховував під час сну та зможе відтворити їх в усній формі.


Таким чином, гіпнопедія передбачає формування навичок впізнавання та відтворення мовних одиниць, введених в процесі сприйняття гіпнопедичної програми.

 

Наукові дослідження в області гіпнопедії, проте, не дали однозначних результатів. Суперечності дослідників стосувалися перш за все проблеми сну. На думку ряду учених, слід спочатку довести нешкідливість гіпнопедії і відсутність небажаних психологічних наслідків в результаті її використання.

 

Деякі автори відносять гіпнопедичний метод  до пасивних, вважаючи, що навчання без зворотного зв’язку не може бути ефективним. Як показали експериментальні спостереження, при вивченні іноземної мови за допомогою гіпнопедії час на запам’ятовування лексичних одиниць скорочується у декілька разів. Це обставина і привертає в першу чергу прихильників методу.

На завершення хочеться сказати, що якими б екзотичними, на погляд читача, не були методи навчання, які розглядаються в цій статті, варто усвідомити, що ресурси нашої психіки практично безмежні і якщо ви знайдете шлях до їх використання, ви не тільки позбавитеся шкідливих установок, які стримують ваш потенціал пізнання, а й отримаєте справжню насолоду від процесу пізнання…