Нацiональна Iдея для Украiни

 
Читаючи на порталі вільної журналістики Хай Вей матеріали, які викликають серед вільно журналістської громади найбільші суперечки і які за влучним висловлюванням є найбільш флудогінними, мені подумалося, а чи не поділитися з громадою своїми думками щодо ідей, які б об’єднували населення України, перетворюючи його в структуровану модерну націю, а не залишали його в стані дезорієнтованого збіговиська людей, які перебувають в стані перманентної соціально-психічної депресії. Останнє не стосується всіх без винятку людей, це було б недопустимим перебільшенням, а загального фону, в якому перебуває макросоціум. 

Хотілося б застерегти читачів, що торкаючись питання національної ідеї висловлюю абсолютно свій погляд на проблему, незаангажованим перебуванням у якихось партіях чи спілках. Отже, вимога до національної ідеї. Вона не повинна виражати класових чи етнічних уподобань та установок аби об’єднати максимальне число прихильників під своєю парасолею. Вона також має бути зрозумілою та стислою у викладенні.

Отже тезово моє бачення національної ідеї таке:

Соціально-Психічний Комфорт та Матеріальний Добробут для максимального числа громадян України.

Реалізація обох компонентів має відбуватися синхронно і на основі виробленої стратегії. Першочерговими пунктами впровадження національної ідеї мають бути стабілізаційні заходи в економіці та соціально-культурному житті суспільства.

В економіці стабілізаційні заходи мають бути направлені на вибір національних пріоритетів в міжнародному розподілі праці. Оскільки найунікальніші ресурси України це її чорноземи з найбільшим на планеті вмістом ґумусу та мінеральні води, різноманіття та кількість яких є найбільшими в Європі, то рекріаційно-санаторну галузь та сільське господарство треба зробити пріоритетними. В царині промисловості потрібно зробити структурні перетворення, які направлені на:

1) Модернізацію гірничодобувної галузі та металургії;
2) Вибір пріоритетів у машинобудуванні у бік науково ємних та нанотехнологій з переносом важкого машинобудування в південні райони країни (Херсонщина, Миколаївщина, Одещина та південь Запоріжжя)
3) Направити зусилля держави на урґентну модернізацію інфраструктури великих міст з метою відвернення техногенних катастроф, які на разі загрожують більшості міст-мільйонників України. Це дозволить створити багато робочих місць та оживити економіку;
4) Розвиток легкої та харчової промисловості до рівня всебічного забезпечення населення країни вітчизняними товарами найвищого ґатунку;
5) Розвиток енергетики країни до рівня самозабезпечення та мінімальної залежності від зовнішніх джерел енергоносіїв.
Перелік можна розширити, але іншим разом…

Пожвавлення економіки суттєво знизить рівень апатії та соціальної напруги у суспільстві. Отже соціально-психічний комфорт стане досяжнішим. Але аби суспільство не перетворилося в суспільство ситих бюргерів, які від апатії нестатків перейшли до апатії та втрати сенсу життя споживачів матеріальних благ потрібен розвиток культури та духовності.
Культурна політика на мій погляд повинна базуватися на відмові від домінування фольклору над здоровим ґлуздом. Тому фольклор має зайняти своє достойне місце в середовищі земляцтв та етнічних громад.

На загальнонаціональний рівень потрібно винести високе мистецтво. Досвід Радянського Союзу показав, що при належно поставленій культурній політиці довкруг симфонічної та камерної музики, опери та балету можна створити позитивну атмосферу та залучити до активності в цьому напрямі достатньої кількості людей, аби класичне мистецтво стало помітним явищем в житті суспільства. Також слід активізувати зусилля по розширенню мережі непрофесійних симфонічних та камерних оркестрів, драматичних та естрадних театрів. Люди мають перетворитися з пасивних споживачів низькопробних культ-ерзаців в активних творців якісної музики, візуальних та кінестетичних мистецтв.

В області охорони здоров’я потрібно провадити цілеспрямоване виховання у суспільства бережливого ставлення до найціннішого особистісного ресурсу – фізичного та психічного здоров’я, зробивши пріоритетом гігієну, санітарію та превентивну медицину. Заняття спортом потрібно поступово замінити на заняття фізичною культурою.

Мовну політику потрібно спрямувати на збереження та розвиток мов всіх етносів, які складають українську націю в місцях їх компактного проживання та в місцях функціонування земляцтв та етнічних культурних центрів. В місцях компактного проживання таких етносів як поляки, румуни, угорці, білоруси, гагаузи, приазовські греки та інші потрібно всіляко сприяти шкільництву на основі національних мов.

В області релігії потрібно ввести жорсткий контроль над функціонуванням релігійних та квазірелігійних сект тоталітарного спрямування. В справи релігійного розбрату між православними конфесіями держава не повинна втручатися жодним чином. Православні клерикали або домовляться між собою, або їх розбрат приведе до поступової дискредитації православ’я на території України з подальшим відтоком вірних або до інших релігій або до інших християнських деномінацій. Україна повинна стати взірцем релігійної терпимості на своїй території.

25.01.2009