Агов!

Агов!!!...Агов!!!... Луна не повернула голос. Криниця проковтнула звуки...Звуки, звуки...Десь там у глибині, на дні, нуртують сили, гаснуть дні з ясними зорями в зеніті. А потім виринають зненацька в час, коли Зоря сховалася за оковиду край.

У пору цю на цямрину сідає мій янгол-охоронець. Арлекін блідий умощується поруч... І тихо так стає, що чутно як краплинонька летить, з відра зірвавшись...

Послухаймо цю тишу. То янгол з арлекіном бесіду ведуть. Їм не потрібні звуки...


-------
©2004 - 2011 Ingvar Olaffson


Рецензии
"Вёсла хлещут по ледяным волнам.
Сердце стынет во мне...
От Ваших стихов, Ингвар!"

:-)

Татьяна Лимонова   04.01.2011 21:47     Заявить о нарушении
Ух Ты!!! Чудная цитата!!! ;-)

Ингвар Олафсон   04.01.2011 22:01   Заявить о нарушении