Була вечiрка

Була вечірка.
Перепились.
Очнувся я сугробах білих
І страшно стало
Невже життя моє пропало?
У небі зорі, мертва тиша
Ніде не писне даже мише
Пішов, куди – не знаю сам
Вдруг чую: де-то шум і гам;
Село отверзлось преді мною,
Понять не можу з перепою
Як називається воно,
Куди ж у чорта завело?
Я підійшов до перехожих,
На п’яних жмуриків похожих.
Тут поняв зразу, це свої
Всі собутильники мої…
Дали ми жару тої ночі
Під утро аж зліпились очі…
І хоч і чамурно і дурно,
Та все ж я спав тепер культурно.
Як хорошо, шо є де спать,
Шо є свій дом, своя кровать.


Рецензии