Кiлькома рядками
Пливе по небу пухнаста хмаринонька - кролик та й годі. Дивлюся зачудовано...Замислився на хвильку, застиг на довго.
-
Осінь як повінь прибуває до кожного в серце в різні часи. Постукає колись і в твоє. Не обійде нікого падолисту таїна...
-
Душа народила листопад-завірюху, осінню печаль. Чи не від моїх скорбот дощ не замовкне ніяк?
-
Печаль повіддям у душі розливається. Хто мені скаже чому згадувати стану крокус, що квітне в проталині першій?
_
Очам не вірю. Срібло ночі палає. Місяць палахкотить нетутешнім багаттям. Чари в повітрі та водах. Весна стоголосо гримить. Без у відкрите вікно заглядає. Як можна заснути, коли мрієш про тебе, кохана?
-
=============================================
за мотивам : http://stihi.ru/avtor/Jeleznyak
2004 - 2011
Свидетельство о публикации №211010701412
Татьяна Лимонова 08.01.2011 09:29 Заявить о нарушении
Ингвар Олафсон 08.01.2011 10:55 Заявить о нарушении