Есе на тему Використання образ1в Амура та Пс1хе1

                Есе
--Любий, ти лишень поглянь на це…
Псіхея капризно скривилася, дивлячись на картину Адольфа Бугеро.
--Я ж тобі казала, не зв’язуйся ти з тим французом. І взагалі, як можна по телефону розпитувати про мою чарівну зовнішність? Я так і знала, що щось тут буде не так. Ніколи мене не бачивши, він взявся малювати цей кошмар…
Псіхея притупнула ніжкою. Амур лагідно поглянув на дружину і спробував обійняти її, але та випручалася, стиснувши губки:
--Моє розкішне, кудряве золотаве волосся він намалював якимсь каштановим і таким закуйовдженим, ніби я тиждень не брала в руки гребінець! А оця тканина, оця жахлива лілова матерія… Я ненавиджу цей колір!..
Схиливши прекрасну голівку, вона замовкла, поринувши у свої думки. Амур, вже звиклий до швидкого перепаду настроїв своєї другої половинки, вирішив за краще теж помовчати і не накликати на себе гніву дружини. Раптом Псіхея ніби затріпотіла, в її темних карих очах промайнув вогник ураженої гордості та розчарування:
--Це все твоя мати! Вона завжди мені заздрила, заздрила моїй красі… Впевнена, це вона підіслала того французика!
Амур твердо промовив:
--Не вигадуй, люба. Матінка тебе дуже любить! Хіба ти забула про її весільний подарунок, півтораметрову статую?…
--Ой, і не згадуй… Той Антоніа Канова ніби вкоротив тобі крила…
--Ти ж казала, тобі сподобалася ця скульптура! І ти дійсно вийшла там живою та сповненою чуттєвості…
Амур посміхнувся, і Псіхея пом’якшилася.
--Але про витвір божевільної фантазії Родена і не нагадуй…
--Тобі про Жерара я взагалі промовчу,--прошепотів Амур,--а ім’я Піко взагалі треба заборонити…
Псіхея задумливо поглянула на чоловіка:
--Мене вважають ідеалом краси, навіть сама Афродіта мені заздрить, але ще ніхто не спромігся відтворити мене такою, якою я є насправді.. Кожен художник, скульптор і письменник все намагається додати щось своє, незвичайне, щоб витвір його майстерності став відомим… А я лишень хочу, щоб мій образ відтворювали живим та реальним…
Амур ніжно обійняв дружину:
--Поглянь у дзеркало, люба… Гадаю, цього буде досить…