за мотивами Jelezniak
В смарагдовій безодні твоїх очей, у їх озерах таких неземних потоне сум-печаль, прокинеться весна. Насуплений хлопчак, вчорашняя дитина, тинейджер з Позняків* почервонівши враз, вразливий, зрозуміє як ти кохаєш, люба Його та нас у Ньому, малих і кволих пілігримів...
Перед лицем твоїм марніє ритм і рима. Рисак моїх надій галопом мчить до шлюбу. Любисток на вині – в ночі дороговказ. Казкова пісня-мрія, стриножена година динари на траві у тілі диво-сна.
На спомин довгий лист та стос сонетів в грубім зшитку і підпис в самому низу, зкраєчку:“ не Плужник і не Зеров**”
* Позняки – район Києва на Лівому Березі.
** Євген Плужник - геніальний український поет,Микола Зеров – український поет-неокласик. Загинули на Соловках в 30-ті роки.
©2004 -20011 Ingvar Olaffson
Диво-сон
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2011
Свидетельство о публикации №211010800714
Свидетельство о публикации №211010800714
Рецензии
Ну нарешті хтось звернув увагу на смарагдові очі. А то завжди у поетів як не чорні, так блакитні! :-)
Татьяна Лимонова 08.01.2011 19:04 • Заявить о нарушении
Татьяна Лимонова 08.01.2011 19:04 • Заявить о нарушении
Були ще сині "сині очі в моєї дружини, а у тебе були голубі" Володимир Сосюра (далекий родич французького Соссюра)
Ингвар Олафсон 08.01.2011 20:15 Заявить о нарушении
Ингвар Олафсон 08.01.2011 20:15 Заявить о нарушении
Мне очень нравится легенда про Владимира Маяковского, о том, как он написал в стихотворении любимой женщине: "Твои глаза, как небо... карие!" :-)
Татьяна Лимонова 09.01.2011 18:37 Заявить о нарушении
Татьяна Лимонова 09.01.2011 18:37 Заявить о нарушении