І був дарован теплий поцілуй,
І полились криштальні сльози.
Тобі шепоче: «Годі, не ревнуй,
То розквітають в серці рози».
То жайворонок по гілкам скаче,
То дикі лебеді озером пливуть,
То моя холодна дума, мій читачє,
То темні роки без долею ідуть.
То нещасна, скривджена моя любов,
То рани в серці, то кров моя і жаль.
То знайдена в ночі в пилу моя печаль.
То мій солодкий біль і гіркі сльози…
10 січня 2010 21:12
Скривджена любов
© Copyright: Анастасия Шистовская, 2011
Свидетельство о публикации №211011001702
Свидетельство о публикации №211011001702
Рецензии