Метелики летять на полум’я
І згорають у ньому – істина.
Метелики хочуть грітися.
Та є серед них романтики,
Які обминаючи вогники,
І вибирають квітку,
Красою заховану в ніч.
Летять вони тихо і впевнено
На запах нічної фіалки,
На поле нарцисів,
Під Хуст.
Фіалки любов’ю пахнуть
І розкривають ночі
Чари свої і тайни.
Маленькі білі суцвіття
Наповнюють ніч ароматом
І кличуть до себе, звуть.
Метеликів вабить запах –
Вони обнімають квітку
Мереживом ніжних крил.
Вдихають на повні груди –
Цілують свою загибель
І мертвими падають.
Так
Цвіте орхідея-любка,
Чарівна нічна фіалка,
Бо любить коли в любові
Падають їй до ніг.
Орхiдея-любка
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211011800093
Свидетельство о публикации №211011800093
Рецензии
Чим відповісти на цьом?
Тільки тим самим по тому самому місцю!!!
Василь Кузан 19.01.2011 22:53 Заявить о нарушении
Тільки тим самим по тому самому місцю!!!
Василь Кузан 19.01.2011 22:53 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.