вiд щастя
літери ворду – ніби цятки на крильцях сонечка –
полетіли-розлетілися з пучок пальців –
на небо, цукерки хрумати.
...поясни, серце, чому слова ніжності втишеної
завжди банальні,
прості й нецікаві, ніби оте «довго-щасливо»
наприкінці казочки?
...бо ніхто не помер, не пішов за земель тридев'ять
дракона рубати-царівну визволяти,
бо чайник сопе із котом примруженим,
бо сніг солодкий, як губи присмерком...
...знаєш, серце, щастя щоденне,
без ексцесів та спецефектів –
річ насправді нуднюща для публіки –
як старенькі, що ходять за ручки –
він – зворушливий у своїй ніжності,
вона – дитинна у своїй вірності –
кришать хлібчик любові голубам
на ринковій площі...
...я їх бачила нині, серце –
і мені захотілося плакати
від щастя.
Свидетельство о публикации №211012201795
Приходжу на Вашу сторінку знову і знову, щоб насолодитися тією глибиною, що ніби-то приховується природньою, не удаваною простотою цього вірша. І все ніби-то зрозуміло, і на поверхні, і кожен якось вже і думав про це, може, трохи іншими словами.
А от читаю - і серце щемить.
Просто закохана!
З подякою,
Елена Иваницкая 28.02.2011 18:12 Заявить о нарушении
Тішуся, що Вам - до серця...
З теплом.
Завтра - весна...
Ганна Осадко 28.02.2011 19:28 Заявить о нарушении