Не змінилась ти ні крапельки:
Десять років – ніби рік.
Не сховаєшся у затінку –
В тебе світло з-під повік.
І така ж коса до пояса,
Лиш відрізана й у шафі.
Аромат п’янкого голосу
Шлейфом літ.
Від білих птахів
Ти навчилася літати
Понад землю, понад обрії –
Бог тебе хотів би мати
Біля себе…
Дикі оргії
Переплутаних бажань
І знеболеної мудрості:
Упіймала «інь» і «янь»
І сховалася від старості.
Притлумила у собі
Біль і сльози.
І приниження.
Ти така ж як і тоді:
Недоступна і наближена…
Не змінилася. Лише
Очі витерла хустинкою,
Стала кращою іще
Загадковою блондинкою.
Не змiнилася. Лише...
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211012300016
Свидетельство о публикации №211012300016
Рецензии
Добре, що світлий, Маріанно. Коли сум світлий - це добре. Значить і радість після нього буде теж світлою. А сум викликаний очікуванням цієї радості.
Василь Кузан 23.01.2011 17:51 Заявить о нарушении
Василь Кузан 23.01.2011 17:51 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.