Мій котик сьогодні дуже сумненький,
Ні їсти не хоче і йому не до сну.
Котику рідний! Хочеш, мій дорогенький,
Я мишку в коморі зловлю і тобі принесу?
У котика милого настрій поганий,
З його оченяток крапають сльози
Не плач через мене. Посміхнися, коханий,
Я шлю поцілунки тобі крізь морози.
Мій котику славний, ти гарний дуже,
У тебе найкращі у світі вуса!
Ти знаєш про це, пухнастий мій друже,
Що такого, як ти, любити мусай!
І ось набираю твій номер мобільний:
Дзинь-дзинь-дзинь! Алло- алло!
І ставлю питання: «Вусаню, ти вільний?
Лети до мене. Хоч і в кабіні НЛО!»
Та відстань між нами
трошки ближча,
ніж від Сени до Рейну.
Її важко долати.
Вже і я нічого не їм.
Не п’ю молочко.
І навіть не сплю!
А що залишається?
Писати пухнастому другу
ніжні листи вночі по емейлу:
«Котику рідний!
Не сумуй, дорогенький!
Я так сильно, так сильно
тебе кохаю-люблю!»
21.01.2011
Котику, я так сильно тебе люблю!
© Copyright: Марианна Марианна, 2011
Свидетельство о публикации №211012400570
Свидетельство о публикации №211012400570
Рецензии
А котики справді бувають такими ніжними-ніжними...
Василь Кузан 26.01.2011 00:38 • Заявить о нарушении
Василь Кузан 26.01.2011 00:38 • Заявить о нарушении