Письма в пропасть
«Мені незвично без твого тепла, без твоєї іскристої душі. Мені ніяково без тебе.
Варто чи ні все повертати в минуле? Невідомо. Але я остаточно знаю, що більше мене не має без тебе. В цьому світі немає. Кожну ніч мене обіймаєш не ти, а кістляві руки холодної зими. Без тебе я, на жаль, зрозуміла, що ніхто. Коли ти пішов, я зрозуміла, що за тобою пішла моя весняна душа. Всередині мене більше не грає джаз, а лише одвічна меланхолія «Реквієм по мрії».
Не залишай мене хоч у снах..»
Зима.2011
Свидетельство о публикации №211012500120