Амрiта-Сансара-Стодола

Ірландський віскі, кардамон і кава. Вино червоне, мідь твого волосся. М'які вуста, ласкава посмішка. Колосся у сяйві місячнім сріблиться. Затерті трішечки пастеллю лиця. То ми на полі колоски збираєм поміж стерні разом зі сріблом неба.

А за якусь часину його вливаєм в каву і вино...Амріта  в суміші виходить. Вона для того, щоби нас зігріти, метеликів барвистих та раєм знов поманити в подорож далеку...

У лялечку сховавсь метелик. У Вирій полетіли птиці. А потім знову: життів, світів безмір; коловороття долі. Народження, змужніння. Та знову герць, мечі, а потім "мир вам"... І знов вино, снопи і ми в стодолі...


Рецензии
Очень изысканно, Ингвар! Красиво-красиво! Переливается "сріблом неба".
Спасибо!

Алла Ребенко   30.01.2011 20:06     Заявить о нарушении
Cпасибо, Алла! Тронут...

Ингвар Олафсон   31.01.2011 14:44   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.