Про Софiю Киiвську

Про Софiю Київську
__________________________

У давні часи жив князь Ярослав. За добрі справи й гострий розум прозвали його Мудрим.
Князь був християнином і, щоб показати свою любов до Бога, вирішив побудувати храм.
Ще не бачила наша земля такої святині! До неба підіймалися стіни, а прикрашали їх тринадцять бань. Були вони наче дванадцять апостолів на чолі з Ісусом Христом.
Всередині храму, як у казці: усі стіни в малюнках! На них і родина князя, і лики святих... Все прикрашено золотом та сріблом, дорогоцінним камінням.
Та храм був не тільки місцем для молитви: мудрий Ярослав зібрав під його стінами бібліотеку. У ній і математика, і граматика, і літописання... За цими книгами  діти вчилися читати та писати.
Не один день будував диво-храм Ярослав. Не одне літо минуло, поки завершилися всі роботи. Довгі десять років пішло на те, щоб під блакитним небом засяяв собор - Софія Київська. Вона й досі стоїть. А назва храму означає „мудрість”, адже збудований він мудрим Ярославом тисячу літ тому.
* баня – (син.) купол.