Василина Иванина. Надоедлива осень дождей
Улетала в тёплый край душа…
В. Невмытый
Надоедлива осень дождей,
а для солнышка так ещё рано...
Эта графика черных ветвей
ловит душу в тенета обмана.
И зима без снегов белизны,
как огарочек свечки, угаснет,
нестерпимая память вины
не приглушится сполохом ясным.
Снова жаждать хоть капли тепла,
как цветок от озябшего ветра.
Что ж, душа, ты из рая ушла -
Чтоб скитаться по белому свету?
***
Василина Иванина
Відлітала у вирій душа...
В. Невмитий.
...............
Надокучливі сірі дощі,
нескінченні, без просвітку, будні...
Тоскна графіка чорних кущів
вловить душу в тенета облудні.
Ця зима без снігів білизнИ,
наче свічки огарочок, згасне,
і нестерпне відлуння вини
не притлумиться спомином Ясним.
Знов жадати краплини тепла,
наче квітка в здощілому вітрі.
Чом ти з вирію, душе, втекла?..
Що знайдеш у промерзлому світі?
Свидетельство о публикации №211013101778
Тут чувствуется боль утраты.
Муса Галимов 27.09.2021 22:35 Заявить о нарушении
Хорошего Вам дня!
Анна Дудка 28.09.2021 05:46 Заявить о нарушении