О! Як ти дихаєш, коли
Столи накриті світлом ночі.
О, як ти дихаєш! Як хочеш
Щоб я прийшов. Коли ж, коли
Ми сядемо за ті столи?
О, як ти хочеш! Як тремтиш
У тиші схована солодкій,
Який парфумів дикий опій
Проймає душу. Аж летиш
До мене люба. Так! Лети ж!
А я – назустріч. Стій! Чекай!
Не випускай із рук мобілки,
Слова, неначе очі білки,
Прицілом зловлені…Тримай
Гаряче збудження. Стривай,
Я прилечу за хвильку. Рай
Я принесу тобі у серці,
Складу в букет сто тисяч терцій
І стану музикою – ці
Слова в руці… І не карай
Мене розлукою надовго –
Я прикипів до сонця твого,
Тобою всотаний… А ти,
Ти ждеш мене, мене одного!
Веди ж коня мого, дорого!
О, як
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211020802115
Свидетельство о публикации №211020802115
Рецензии
Очень мощно и искренне написано, Василь! даже необычно...
Я воспользовался Анечкиным переводом! - у Неё дивно получилось!
Страсть есть!
А как может жить Поэзия без неё, без страсти?
Артём Киракосов 10.02.2011 22:15 • Заявить о нарушении
Я воспользовался Анечкиным переводом! - у Неё дивно получилось!
Страсть есть!
А как может жить Поэзия без неё, без страсти?
Артём Киракосов 10.02.2011 22:15 • Заявить о нарушении
Спасибо, Артем. Я бесконечно благодарен Ане за переводы. У нее прекрасно получается. Благодаря ей мои стихи читают русскоязычные читатели не только в России.
Василь Кузан 11.02.2011 09:51 Заявить о нарушении
Василь Кузан 11.02.2011 09:51 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.