Сонце зимове. Відлига у грудні.
Місто облудне дахи свої сушить.
Вітер якийсь не зимовий, приблудний
Листя безбарвне, осіннє, ворушить.
Тане – як завжди!- колода днів,
Станула майже,- купують ялинки!
Дід Морозенко добряче упрів,-
Вуса смішні, паперові сніжинки.
Свято уявне! Цей день – календарний.
Тьмяно блищить сухозлітка на вітах,
Кульки фарбовані, гомін базарний…
Свята чекають лиш блазні та діти.
29.12.10
Свято
© Copyright: Нелла Волконская, 2011
Свидетельство о публикации №211020901008
Свидетельство о публикации №211020901008
Рецензии
Я не люблю це свято. Мабуть, подорослішала. А колись в дитинстві (ви маєте рацію - діти і блазні чекають на нього) дуже колись любила. Бо в дитинстві все було по-іншому. Все було справжнє: ялинка, почуття і навіть апельсини були апельсинами....чомусь...
Марианна Марианна 07.05.2011 16:33 • Заявить о нарушении
Марианна Марианна 07.05.2011 16:33 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.