"Знову розпалюєш вогонь любові. Шукаєш незотлілу грань почуттів серед попелу моєї душі. Знаходиш. Серце твоє радіє, бо в тебе є останній шанс, остання надія врятуватися. Ти обережно береш в долоні гарячий маленький шматочок обвугленої моєї душі,..."- из дневника Марианны Марианны
З руки на руку попіл висипаєш.
Аж ось жарина! Ще душа не зтліла!
Чого ж вагаєшся, чого ж не роздуваєш
Вогонь любові?Є ж бо шанс для тіла!
Ти ж так боявся, що мене загубиш,
Тепер надія є. Радій та смійся!
Чи знову, мов бокал вина пригубиш,
І тугою наповниш аж по вінця?
А я те вип’ю. Що ж мені робити,
Коли люблю тебе я до безтями?!!
І щоб оте своє кохання вбити,
То треба з ним лягти самій до ями…
Плекаю я у снах свої жалі!
А зранку бачу на своїм чолі
Глибокі зморшки тяжкого прозріння…
Так зради проростає в нас коріння.
Корiння зради
© Copyright: Нелла Волконская, 2011
Свидетельство о публикации №211020900902
Свидетельство о публикации №211020900902
Рецензии
Пані Неллочко, я без слів, слова всі розгубила.
Ви - Шекспір... Кохання - дивна сила.
Цим чоловіком була я одержима.
Він не любив мене, мою любов не втримав.
Не уберіг. Не зміг. На те була причина.
Та чи одна? Їх, певно, в нього - безліч,
Але про жодну не говорив мені.
Не в тому річ...
Казав, що я - дитина. І дитинна.
Занадто молода - життя не знаю...
Так театрально, так пафосно-картинно!!!!!
О, він себе не бачив у той момент!!!!
Він був, як статуя антична, монумент,
Як аполлон, як янгол, демон, бог...
Моя ж любов до нього - монолог!
Дуже гарний вірш ви мені присвятили. Я вам дуже вдячна. Коли в електронному листі його прочитала, то плакала. Дякую!
Марианна Марианна 07.05.2011 16:29 • Заявить о нарушении
Ви - Шекспір... Кохання - дивна сила.
Цим чоловіком була я одержима.
Він не любив мене, мою любов не втримав.
Не уберіг. Не зміг. На те була причина.
Та чи одна? Їх, певно, в нього - безліч,
Але про жодну не говорив мені.
Не в тому річ...
Казав, що я - дитина. І дитинна.
Занадто молода - життя не знаю...
Так театрально, так пафосно-картинно!!!!!
О, він себе не бачив у той момент!!!!
Він був, як статуя антична, монумент,
Як аполлон, як янгол, демон, бог...
Моя ж любов до нього - монолог!
Дуже гарний вірш ви мені присвятили. Я вам дуже вдячна. Коли в електронному листі його прочитала, то плакала. Дякую!
Марианна Марианна 07.05.2011 16:29 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.