Так божественно

Я народжую тебе
Своїми віршами.
Малюю портрет твій
Уявою.
Наділяю тебе рисами
Фантастичними.
Обожнюю грацію
Тіла ніжного.
І оживляю
Вустами жагучими,
Ділюся душею
Своєю гарячою.
Я творю тебе
До збою дихання,
Я виліплюю
Кожну часточку
Так божественно –
До безбожності –
Ідеальною,
Неповторною,
Гармонійною
І покликану
Бути в любощах,
Бути Музою
Не для когось там
Для єдиного,
Неповторного…
Я заслужений –
Заслужив тебе.


на фото: Огюст Роден, Поцілунок


Рецензии
Божественно, саме так можна сказати і про Ваші вірші.
Чомусь, вивернули вони мені душу, забрали всі слова...

Пане Василю, радості Вам, хоч трішечки, і затишку.

З повагою,
Наталія

Брия Пишущая   22.02.2011 22:46     Заявить о нарушении
Дякую, Наталіє. І Вам радості і щастя. І задоволення від справжньої поезії.

Василь Кузан   23.02.2011 10:06   Заявить о нарушении