Отрута твоєї ревності
Любов і мене вбиває.
Щоранку подати прагнеш,
Дозуєш, не як в аптеці –
Вихлюпуєш все й одразу,
Убити щоби напевно,
Як ворога.
Я – навпроти.
Кинджалом своєї ревності
Пронизуєш груди й серце
І перцем із сіллю й оцтом
Мої посипаєш рани,
Щоб мучився. Щоб не зразу
Життя проміняв на вічність.
Я поруч.
Рука дістане.
Не ревність, а гільйотина
У тебе в руках, кохана.
Моя голова на таці –
Мета твоїх слів жорстоких,
Що стрілами підганяють
Тіло моє на плаху.
Лягаю.
Відсунь волосся.
Отрута ревностi
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211021600969
Свидетельство о публикации №211021600969
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
