метелику Жуане, не боiшся?

Він переміг  Господаря, і Церкву,
і ярмарковий натовп, що волав
когось спалити?

…Ні, Жуане милий, 
не переміг, бо це - не бойовище,
не герць шалений, не мисливський шал –
дістати, упокорити, зловити
у  клітку слів і поглядів  дівицю,
довірливе пташа, яке не знає
полону, що солодший за любов...

…багато їх було у пташникові,
бо ти ловець удатливий, Жуане...

Тих відпустив, коли тобі набридли,
тих обміняв  на вина андалузькі,
а  ті сконали з горя,  як лишив
їх без води своїх цілунків чулих…

… я - не така.
Бо я з  тобою - рівна.
Бо чорна кров у тілі, бо жадоба
всього і зараз, і страху немає.
Таку ти не вполюєш,  бо не жертва
вона, Жуане.

Адже певна сили:  своєї і твоєї.
Не тікає,
а йде сама, куди вона захоче,
щоб на горі найвищій – онде, бачиш? -
владарювати тільки з рівним їй…

…метелику Жуане, не боїшся?


…аквітанійський  манускрипт відклала,
дивилася на море за вікном,
як човник – то приплине, то відплине
від берега скелястого…
і усміх
її дівоцький на вустах бринів…