Таємні письмена, і слів - не розібрати.
І світла мало в заґратованім вікні у келії промерзлій.
Ти спиш, Антонію, мій бідний-бідний брате?
Чому не ловить подих твій моє люстерце срібне?
Що бачить там, в мандрівках, душа твоя тендітна?
Про що ти промовчиш по тому, відпивши теплого вина?
Не наша в тім вина, що в погребі пустому, що в поросі книгарні
шукаємо Грааль і ключ до Книги Знань.
Не наша в тім вина, що ти – з там того світу,
що ти наш дикий час далеко обігнав.
Живи, мій дивний Друже, не затуляй повіки!
Антонію, ти чуєш? Цей вік, він також – твій…
Тайeмнi Письмена
© Copyright: Валентин Лученко, 2011
Свидетельство о публикации №211022001043
Свидетельство о публикации №211022001043
Рецензии
Очень красивые стихи, Валентин!
и по смыслу, и по стилю.
Такие слова красивые: "люстерце срібне", "душа твоя тендітна"!
Возможно, общий контекст не уловила...
Спасибо, очень понравилось!
Алла Ребенко 20.02.2011 16:53 • Заявить о нарушении
и по смыслу, и по стилю.
Такие слова красивые: "люстерце срібне", "душа твоя тендітна"!
Возможно, общий контекст не уловила...
Спасибо, очень понравилось!
Алла Ребенко 20.02.2011 16:53 • Заявить о нарушении
Cпасибо, Алла! Котекст - весьма простой. Не думаю, что Вам сложно его уловить...
Валентин Лученко 20.02.2011 17:12 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 20.02.2011 17:12 Заявить о нарушении
Извините от быстрого набора буквы заплетаются КОНТЕКСТ :-)
Валентин Лученко 20.02.2011 18:43 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 20.02.2011 18:43 Заявить о нарушении