Свiт Кольорiв

Ахроматичний завіконний світ. Дихроматичний (чорно-білий) тут, в моїм будинку. Це як світлини у старім альбомі перебирати в кімнаті, де твоя свідомість хвора пофарбувала стіни білим. Та на підлогу чорну як води Стіксу поклала білий килим, такий пухнастий. Він схожий дуже на шкуру білого ведмедя. Я іноді люблю на нім лежати. І засинаю… І сню такими кольорами, яких не бачив навіть в сурдокамері, де я повторював експерименти Лірі…

У снах моє життя таке барвисте. Так глибоко я все переживаю. Цей доторк до її волосся. До шиї… Ці запахи… Бузок… Жасмин… Троянда чайна… На ній роси краплини. Ми п’ємо їх, смакуємо… А потім поцілунки вустами повними жаги… І лункі, лункі в довгих коридорах звуки від сьомої симфонії Маестро Льодовіко. До віку, що закінчиться не скоро, сподіваюсь, я буду згадувать ті дні, кохана. Як їх було багато в нас. Я кожен пам’ятаю. Віриш?

А потім прокидаюся. На чорнім столику чекає кава чорна у білому сервізі. Китайська порцеляна – справжнє диво. Це, мабуть, гріх у ній тримати каву, молоко та цукор. Але ж, як вчив нас Майстер Тіно, гріха немає, де любов царює.

То ж пиймо каву, мила! Ти будеш с цукром? Молока налити?