Зима лягла на груди - і пече морозами...О, холоди, сніги! Мені, рожденному на Півночі Європи, так зимно без твого кохання… Я знемагаю тут, бреду полями, кінь за мною. І в’ється наді мною крук. І кров холоне в тілі, яке купали немовлям у льодяній купілі щоб зріс я воїном та китобоєм.
І ось я – воїн. І борюсь з гризотами та пристрастю в собі. Та ще з любов’ю, що пізнав, до тебе. Між нами милі миль снігів і степ цей без кінця і краю. І крає серце і карає його твій падре, що думку про гріховність мого кохання заронив у розум твій
такий наївний і дитячий.
Як вижити мені в цьому холодному полоні, коли не чую серця стук твого і свище віхола, і паморозь вкрива долоні…
Монолог Дона Джованнi
© Copyright: Святослав Синявський, 2011
Свидетельство о публикации №211022301269
Свидетельство о публикации №211022301269
Рецензии
Неймовірно ! Слухав аудіозаписи на http://www.stihophone.ru/users.php?user=sviatyk . Ваші твори просто зачаровують.
Сава Карвер 10.02.2012 03:26 • Заявить о нарушении
Сава Карвер 10.02.2012 03:26 • Заявить о нарушении
Дякую, Саво! Мені приємно, що мої твори припали Вам до душі. )
Святослав Синявський 13.02.2012 21:45 Заявить о нарушении
Святослав Синявський 13.02.2012 21:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.