переклад
http://www.proza.ru/2011/03/09/1692
ти називаєш мене своєю дівчинкою...
ніжною, милою, часом цнотливою...
я ж, немов вітер, буваю мінливою...
то надто скромною, то надто звабливою...))
ти називаєш мене своїм сонечком,
що звеселяє тебе крізь віконечко...
я ж, наче лід, можу бути з тобою
сніжно-холодною, гордою, злою...
ти називаєш мене своїм янголом,
солодким видінням, оманливим маревом...
я таки справжня, я натуральна..)
спробуй на дотик - твоя я, реальна...
ти називаєш мене своїм щастячком,
(що як полин може часом гірчити...)
я, як веселка в барвистому платтячку,
як же мене можна та й не любити?
нiжне...
© Copyright: Виноградова Лана, 2011
Свидетельство о публикации №211031000551
Свидетельство о публикации №211031000551
Рецензии